Вероника Дульская. Детские стихи на украинском языке

Літо на дворі
Сонечко вгорі.
Літо наступає,
Діток призиває.

Є у мене білченя
Звуть її Катрусеня,
Вона бігає, стрибає,
Бо проворні ніжки має.

Їсть вона, ота Катруся
І горішки, і грибки.
А як тільки я проснуся,
Вона грає залюбки.

Ой ти зимонько, зима
Ти прийшла до нас сама,
Білим снігом землю вкрити
І дітей розвеселити.

І полетіли до землі
Білесенькі сніжиночки.
І великі, і малі
Чарівні пушиночки.

Та не довго був той сніг
Він водою швидко стік.
Дітвора повибігала
На подвір'я на лужок
І із сумнівом сказала:
"Де ж подівся той сніжок?"

Ластівка співає
Весну призиває.
Соловейко у саду
Пісеньку співає,
А горобчик все гадає
Як він пісню ту складає?
Зачірікав чік-чірік
Так як змалечку він звик.
Розсміялися курчата,
Ті-ті-ті й собі качата.
Засоромивсь горобець
Гіркий в пісеньки кінець.
Чік-чірік та чів-чів-чів,
Нащо тато так навчив?

Зайчик зайчик, де ти був?

- Зайчику, зайчику
Де ти бував?
- У зеленому гайочку
Пісеньку співав.
Потім поскакав в садок
Назбирав собі грушок.
Та й пішов скоріш до хати,
Ліг у ліжко спочивати.

Грудень місяць наступив
От прийшла зима
Землю сніг припорошив
Квіточок нема.

Осінь

Осінь наступає
До мого двора,
Наступив і вересень,
В школі дітвора.
Ось прийшов і листопад,
Листя опадає
А горобчик на горі
Пісеньку співає -
Цінь-цвірінь,
Цінь-цвірінь
Пісеньку співає.